Тема 4. Інформаційне забезпечення наукових досліджень

Вивчення теми передбачає засвоєння таких основних понять, характеристик та ознак, які розкривають зміст навчального матеріалу:

Сутність поняття «інформація» та її призначення в наукових дослідженнях. Значення інформації в наукових дослідженнях. Поняття «інформація», «дані», «відомості». Критерії інформації: семантика, синтактика, прагматика. Процес перетворення даних в інформацію.

Класифікація інформації для наукових досліджень: за сутнісною ознакою; за доступністю: за джерелами виникнення; за часом активного використання; за стадіями перетворення; за можливостями продуктивного використання; за можливостями автоматизованої обробки. Класифікація інформаційного забезпечення наукових досліджень: за професійно-інформаційними ознаками; за ступенем пізнавальності інформації; за змістом інформаційного забезпечення.

Економічна інформація. Особливості її підготовки та використання в наукових дослідженнях. Поняття «економічна інформація». Класифікація економічної інформації. Кодування економічної інформації, інформаційні системи та створення банків і баз даних. Автоматизовані системи обробки інформації (АСОІ) на ЕОМ та застосування їх у наукових дослідженнях.

Джерела наукової інформації. Компоненти системи інформаційного забезпечення. Носії первинної інформації. Вторинні джерела інформації. Носії наукової інформації: Книжкова палата України, УкрІНТЕІ, Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського, інформаційні центри, відділи НТІ в науково-дослідних інститутах, конструкторських бюро. Довідково-інформаційні фонди. Види інформаційного пошуку. Кодування інформації для інформаційно-пошукових мов при організації бібліотечних фондів.

Роль Internet-технологій в інформаційному забезпеченні наукових досліджень. Основні переваги Internet як всесвітнього інформаційного центру: можливості і переваги його використання.

Методика роботи з літературними джерелами. Відбір літератури за темою, ознайомлення з її змістом, підбір і використання нормативних актів. Методика поетапного вивчення наукової праці. Способи запам’ятовування інформації. Складання виписок, конспектів, анотацій, інформаційних карток, використання ксерокопій. Оцінка ступеня вивченості і наукової розробки досліджуваного питання. Визначення невирішених, дискусійних проблем. Виявлення різних точок зору, суперечливих поглядів. Критична оцінка їх аргументації. Формування власної точки зору. Зберігання накопиченої наукової інформації. Оцінка джерел фактичної інформації про об’єкт дослідження та їх характеристика. Поняття «факт», «фактична інформація» та їх класифікація. Прийоми і принципи роботи з фактами у дослідницькій діяльності. Критерії ефективності інформації.