Передача справ до архіву.

Практична цінність окремих документів підприємства різна. Деякі з них постійно використовують для довідково-інформаційної роботи, інші дуже швидко втрачають своє зна­чення.

Для тривалого зберігання документів створюється архів підприємства, його веде окремо призначена особа, безпосеред­ньо підпорядкована керівникові або його заступникові.

Архів підприємства здійснює такі функції:

• приймає у встановлені строки, веде облік і збереження завершених діловодством документів постійного і тимчасового термінів зберігання, оброблених у відповідності до інструкції з діловодства конкретного підприємства;

• організує разом з ЕК підприємства експертизу наукової та практичної цінності документів, які знаходяться на збереженні в архіві підприємства;

• у встановлені терміни організує передачу документів постійного терміну зберігання до відповідного Держархіву;

• організує використання документів, які зберігаються в архіві, і видає у встановленому порядку архівні довідки, виписки та копії документів архіву;

• контролює стан збереження і відповідність формуван­ня і оформлення справ згідно з затвердженою номенк­латурою справ підприємства;

• у встановлені терміни передає до Держархіву паспорт архіву встановленої форми і дані щодо складу та обсягу фонду;

• проводить інформаційно-довідкову роботу з архівними документами підприємства;

• здійснює організаційно-методичну допомогу по веден­ню діловодства.

Перед передачею документів до архіву перевіряються і уточнюються терміни їх зберігання. Архів приймає документи згідно з описом.

Визначення термінів зберігання документів здійснюється з 1 січня року, що йде за роком завершення їх діловодством.

У процесі роботи створюється безліч документів, цінність яких різна, тому в підприємствах усі документи розподіляють­ся за групами:

• документи тимчасового зберігання ( до 10 років включ­но);

• документи тривалого зберігання (більше 10 років);

• документи постійного зберігання, які в терміни, що установлюються державними архівами, передаються до них.

В установах залежно від значимості документів установ­люються такі терміни зберігання: 6 місяців, 1 рік, 3 роки, 5 років, 10 років, 15 років, 50 років та 75 років. Термін зберіган­ня "ДМП" (доки мине потреба) означає, що документ має об­межене практичне значення, і термін його зберігання визначає саме підприємство.

До документів довгострокового зберігання, які передають­ся до архіву, відносяться насамперед документи з особового складу підприємств, статут, протоколи засідань ради дирек­торів, протоколи засідань правління, річні плани, звіти підприємств.

Бухгалтерські документи (за винятком особистих ра­хунків по зарплаті, річних звітів, балансів) і листування підприємств за рідкісним винятком, на архівне зберігання не передаються. Слід враховувати, що забороняється виділяти до знищення бухгалтерські документи, які не пройшли ревізію, навіть якщо термін їх зберігання закінчився.

Терміни зберігання документів з особового складу (осо­бові справи, особові картки форми Т-2, книги обліку співробітників, особисті рахунки по зарплаті) розраховуються по формулі: 75 р. - "В", що означає 75 років мінус вік робітни­ка, на якого складається документ.

Усі документи, які надходять до архіву, розміщуються в порядку щорічних надходжень. Документи постійного терміну зберігання зберігаються окремо від документів тимча­сового терміну зберігання, а також від документів по кадрах.

Документи зберігаються в коробках або папках. До них підкріплюються ярлики з вказівкою номера фонду та опису, року і крайніх (першого та останнього) номерів справ, які по­кладені в дану коробку. Облік надходження та вибуття доку­ментів в архіві ведеться за допомогою спеціальної книги.

На затвердження державного архіву надсилають чотири примірники описів, один з яких після затвердження зали­шається в державному архіві, а решта повертається установі. Відповідно до затверджених описів установа зобов'язана пере­давати свої справи до державного архіву в установлені строки.

Зведені описи справ тривалого зберігання складаються у двох примірниках і оформляються так само, як і описи справ постійного зберігання. Описи справ тривалого зберігання на затвердження архіву не надсилаються.

Закінчені діловодством справи постійного і тривалого зберігання разом з реєстраційними журналами, контрольно-обліковими картками на документи передаються до архіву ус­танови через два роки після завершення їх у діловодстві (на­приклад, справи за 1999 р. передаються до архіву в 2002 р.).

Справи тимчасового зберігання передаються до архіву за розсудом керівника установи.

Справи до архіву установи передаються за графіком, скла­деним архівом, погодженим з керівниками структурних підрозділів і затвердженим керівником установи. Якщо окремі справи необхідно залишити у діловодстві для поточної роботи, архів установи оформляє їх видачу в тимчасове користування.

Приймання (передавання) кожної справи здійснює завідувач (спеціальний співробітник) відомчого архіву в при­сутності працівника діловодної служби лише після проведен­ня експертизи її науково-історичної цінності, повного впоряд­кування та оформлення. Справи постійного і тривалого зберігання передаються в архів за описами. При цьому на всіх примірниках описів навпроти кожної справи робиться познач­ка про її наявність.

У кінці кожного примірника опису завідувач архіву або особа, відповідальна за архів установи, розписується у прий­нятті справ з обов'язковим зазначенням цифрами і літерами кількості переданих до архіву справ, ставить дату. Один примірник опису повертається структурному підрозділу, реш­та залишається в архіві.

Справи тимчасового зберігання можуть передаватися до архіву установи за номенклатурою.

До відомчого архіву справи доставляють співробітники діловодної служби, зв'язаними у в'язках.