Особливості надання додаткових послуг у готельному господарстві

курсовая работа

РОЗДІЛ 3. УДОСКОНАЛЕННЯ НАДАННЯ ДОДАТКОВИХ ПОСЛУГ У ГОТЕЛЬНОМУ ГОСПОДАРСТВІ

3.1. Удосконалення організації та надання готельних послуг в

готелі «Дніпро»

В рамках організації готельного господарства важливим є постійне коректування видів та обсягів надаваних послуг відповідно до конюнктурних вимог готельного бізнесу та чинного законодавства. Законом України “Про туризм”, готелі зобовязано проходити обовязкову сертифікацію готельних послуг. Сертифікація повинна розглядатися як така, що є внутрішньою справою кожного готелю, тому, на нашу думку, вона повинна бути добровільною. Проведення сертифікації готельних послуг на підтвердження рівня послуг -- це один з маркетингових заходів, який працює у напрямку підвищення конкурентноздатності готелю в очах потенційних клієнтів, але вдосконалення конкурентних позицій можна досягти і завдяки іншим засобам стимулювання, вдосконаленням пропозиції послуг. Крім того, проведення сертифікації повязане із значними фінансовими (3700-5400 грн.) та часовими (15-22 робочих днів) витратами, а компенсація витрат на сертифікацію за рахунок споживачів готельних послуг скорочує число клієнтів готелів [5, с. 241]. Впровадження 6 бланків суворої звітності та 7 бланків первинного обігу в документообігу готельних підприємств (згідно Наказу Державного комітету будівництва та Державного комітету туризму від 30.12.97 р. №63/53 “Про затвердження форм бланків суворої звітності та первинного обліку в готелях України” з наступними змінами і доповненнями та Наказу Держкомтуризму від 16.04.99 р. №17 “Про організацію виробництва бланків суворої звітності”) повязане з такими негативними моментами:

· значною вартістю бланків зумовлює вилучення частини обігових коштів готелів на виготовлення бланків (ціна комплекту бланків 4,5-7 грн. на клієнта);

· зменшенням обсягів надання готельних послуг за рахунок тих клієнтів, які не бажають розголошувати певну інформацію про себе;

· це водночас створює можливості корупції (14-17% клієнтів забезпечуються готельними місцями без реєстрації);

· ускладненням документообігу та системи обліку;

· дублюванням інформації в бланках суворої звітності, що передбачає нераціональні затрати часу і ресурсів (аналогічними є форми №1-г та №2-г, однак перша призначена для заповнення громадянами України, а друга - іноземцями та особами без громадянства;

· інформація у журнальних формах №5-г та №6-г дублює ту, що міститься в формах №1-г та №2-г);

· як наслідок з вищевказаного, має місце скорочення надходжень до бюджету.

Єдиний документ, який має право на існування як документ суворої звітності, причому у модифікованому вигляді, -- це рахунок (форма №4-г). Існування інших бланків суворої звітності вважаємо за доцільне відмінити. Правила користування готелями та надання готельних послуг в Україні, затверджені Наказом Держжитлокомунгоспу та Держкомтуризму України від 10.09.96 р. №77/44, містять ряд обмежень в наданні готельних послуг, які стримують розвиток готелів [4, с. 97]:

· обмеження максимального терміну проживання в готелі 45 добами;

· обовязковість предявлення паспорту (відсутність паспорта в людини є однією з причин звернення потенційного клієнта до послуг приватного сектору, на чому втрачає як готель, так і бюджет через скорочення податкових надходжень від надання готельних послуг);

· жорстка регламентація порядку та оплати бронювання номерів та порядку оформлення проживання в готелі.

Вважаємо, що субєкти готельного бізнесу повинні мати більше самостійності у здійсненні підприємницької діяльності, а встановлення порядку поселення та здійснення бронювання має бути прерогативою кожного готелю. Індустрія туризму є однією з не багатьох галузей економіки, в яку можна за короткий час залучити іноземний капітал. Термін будівництва туристичних обєктів іноземними фірмами складає 1-2 роки, а окупність готелів міжнародного класу -- 3-5 років. Але в даний час важко розраховувати на великий приплив іноземного капіталу, зважаючи на те, що західних інвесторів стримує економічна нестабільність в країні, відсутність правових гарантій. Як можливі шляхи розвязання проблеми низького рівня капіталовкладень в розвиток готельного господарства пропонуємо наступні:

· звільнення новостворюваних готелів від сплати готельного збору протягом 3 років з початку експлуатації, запровадження пільгових ставок сплати податку на прибуток на цей період;

· при будівництві надання переваги невеликим туристичними обєктам -- 40-50 місць -- вони швидше реагують на вимоги клієнтів та економічно рентабельніші;

створення спільних підприємств [3, с. 33].

Враховуючи клас готелю «Дніпро» та рівень доходів середньостатистичного клієнта готелю та з метою отримання конкурентних переваг на готельному ринку менеджерам та маркетологам готелю важливо провести сегментацію ринку готельних послуг та визначити найбільш привабливий для розвитку сегмент, а також використовуючи участь готелю в міжнародних готельних організаціях - запозичувати досвід управління готельним господарством та введення нових для українського готельного ринку додаткових готельних послуг.

Делись добром ;)