2.1 Опис організації праці перукарні

Імідж перукарні створюють насамперед дизайн інтерєру та робочих місць, сучасне обладнання й інструмент.

Визначальною рисою салону може стати робота в ньому представників професійної школи, послідовників відомого майстра-перукаря або використання препаратів відомої парфумерної фірми-виробника, спеціалізація з виконання дитячих зачісок чи надання повного комплексу перукарських і косметичних послуг.

Ступінь оснащення, комфортність умов обслуговування, широта переліку послуг забезпечують відповідно до вимог Кабінету Міністрів України від 23 08 1995р. № 67 присвоєння категорії кожному підприємству побутового обслуговування населення. Незалежно від категорії, специфіки, підпорядкування та тривалості існування закладу, робота кожної перукарні має відповідати Державним санітарним правилам і нормам, встановленим Міністерством охорони здоровя України.

Перукарні розташовуються в окремих будівлях або в приміщеннях громадських і торговельних центрів, будинках побутових послуг, вокзалах, лазнях, на перших і цокольних поверхах житлових будинків. При облаштуванні перукарні необхідно керуватися Державними санітарними правилами і нормами для перукарень різних типів - ДСПІН 222 022-99.

Приміщення перукарень не повинні розташовуватись без окремого входу, в підвальних приміщеннях там де немає світла (вікон). Велика увага приділяється оформленню інтерєру та вітрині перукарні, робочі зали повинні бути обладнані повним комплектом необхідного устаткування, інструментів і пристроїв. Для зручності у жіночих залах бажано установити туалетні столики без раковин, а для миття та фарбування волосся, хімічної завивки виділити приміщення зі спеціальними раковинами та кріслами. У цьому приміщенні можна встановити клімазон та вапоризатор.

Для правильного визначення кольору та відтінку волосся при його фарбуванні, точного виконання стрижок і укладок перукарю необхідне якісне сильне та рівномірне освітлення.

Найкращим вважається природне освітлення, яке рекомендують використовувати з максимальною ефективністю.

Забезпечити необхідне освітлення протягом усього часу роботи перукарні, особливо в осінньо-зимовий період, природним шляхом неможливо. Тому виникає потреба у штучному світлі, близькому до природного. Його забезпечують люмінесцентні світильники із розсіювачами або плафонами з матового скла.

На робочих місцях, окрім загального освітлення на залу, передбачають місцеве освітлення. Як джерело світла використовують лампи розжарювання, галогенні лампи в колбі з молочного скла, які не мають засліплюючого ефекту.

Застосовуються пристрої місцевого освітлення на гнучких кронштейнах, що дає змогу змінити напрямок світлового потоку, та з арматурою, яка забезпечує захисний куг не менше 30°.

Для запобігання зоровому дискомфорту і для захисту від прямого сонячного проміння на вікнах установлюють сонцезахисні пристосування (козирки, жалюзі, штори).

У робочих приміщеннях перукарень за допомогою систем опалення, вентиляції, кондиціювання підтримують температуру повітря 18-20°С. Системи вентиляції регулюють також склад повітря, рівень вологи І газоподібних речовин, що входять до складу препаратів, застосованих для обробки волосся, а також вилучають із приміщення надмірне тепло.

Відповідно до санітарних норм усі перукарні з кількістю робочих місць від трьох до десяти необхідно обладнати припливною вентиляцією, від десяти до двадцяти -- припливно-витяжною, а для перукарень з великою кількістю робочих місць бажано передбачати кондиціювання повітря та повітряно-теплову завісу головного входу в приміщення.

У перукарнях, де розміщено до трьох робочих місць, допускається природна вентиляція через кватирки і фрамуги.

За відсутності централізованого гарячого водопостачання в перукарні обовязково встановлюють електричні проточні нагрівачі або Інші нагрівально-опалювальні прилади.

Усі виробничі приміщення сучасних перукарень у залежності від призначення можна поділити на чотири групи:

- приміщення для обслуговування відвідувачів;

- приміщення для прийому відвідувачів;

- складські приміщення;

- приміщення для обслуговування персоналу.

Робочі місця перукаря обладнують різними за конструкцією туалетними столиками або полицями, настінними дзеркалами різної форми, перукарськими кріслами. Розмір дзеркала має бути не менше 60x100 см.

Для розміщення інструментів, препаратів, білизни використовуються тумбочки, візки, шухляди в столиках.

У перукарнях установлюють крісла з ручками, підставками для ніг, вони мають вільно обертатися та регулюватися по висоті. Для дітей передбачаються спеціальні крісла або накладні сидіння до звичайних крісел.

Розміщення робочих місць має узгоджуватися з загальним дизайнерським рішенням; крісла можуть розташовуватися поодинці чи групуватися уздовж стін або в центрі залу.

При встановленні обладнання необхідно дотримуватись таких мінімальних відстаней:

- між паралельними рядами туалетів (задніми стінками), розміщенними фронтами один проти одного - 4,5 м;

- між рядами туалетів (задніми стінками), розміщенними один за другим - 2,5 м;

- від крісел з сушуарами до робочих місць - 1,5 м;

- між фронтами крісел з сушуарами - 2,0 м.

Відстань між кріслами туалетів (по осі) - 1,8 м, від крайнього крісла до стіни - 0,7 м.

Апарати для сушіння волосся можливо розміщувати в робочому залі на відстані 1,65 м і більше від перукарських туалетів. Кількість їх в жіночому залі може складати два апарати на одне робоче місце, а в чоловічому залі - один апарат на два робочих місця.

Острижене волосся збирають у лантухи з крафпаперу та складають у допоміжне приміщення. Після закінчення робочого дня волосся та інші відходи виносять у контейнер для сміття.

Відкрите зберігання хімічних матеріалів забороняється. Хімікати необхідно зберігати у поліетиленовій, скляній, фарфоровій посудині з пробками або кришками, що щільно закриваються. На всіх посудинах з хімікатами повинні бути чітко написані етикетки, при зберіганні токсичних і отруйних речовин написи виконують червоною фарбою.

Перед початком роботи з шкідливими речовинами руки необхідно змастити кремом або іншими засобами, що запобігають впливу шкідливих речовин на шкіру рук.

При застосуванні шкідливих речовин необхідно дотримуватися особливої обережності, остерігатись потрапляння їх на руки, обличчя і особливо в очі.

При виконанні хімічної завивки перукар повинен користуватися гумовими рукавичками.

Інструменти та пристосування повинні бути чистими, що вимагає санітарно-гігієнічна та етична норми. Дезінфікувати інструменти можна за допомогою ультрафіолетової стерилізації, кварцових стерилізаторів та стерилізаторів підвищеного тиску, які повинні бути сертифіковані в Україні і дозволені в використанні відповідними органами.

Для того, щоб інструменти не стали джерелом зараження, їхній необхідно періодично знезаражувати. Існує два види знезаражування: стерилізація і дезінфекція.

Стерилізація - це найефективніший спосіб знищення бактерій за допомогою високої температури. Для цього використовують бокс, який щільно закривається - автоклав.

Дезінфекція - це знищення бактерій за допомогою спеціальних розчинів - дезінфектантів. Одні з них мають тільки бактерицидні властивості (знищують бактерії), інші - фунгіцидні (знищують грибки), треті - володіють обома якостями.

Обслуговування відвідувачів у перукарні провадиться продезинфікованим інструментом, для чого необхідно:

- бритву, ножиці, інструмент для манікюру опускати у спирт (денатурований або гідролізний) міцністю 70 % ;

- спирт, що призначений для дезинфекції інструмента, наливати у широкогорлу посудину з притертою пробкою або кришкою, що щільно зачиняється, та використовувати не більше ніж на 150 процедур.

Посудина зі спиртом, у якій дезинфікується перукарський інструмент, повинна мати обєм 100 мл, а для дезинфекції манікюрного інструменту - 50 мл. При дезинфекції інструменту необхідно слідкувати за тим, аби ріжуча поверхня була повністю занурена у спирт. Витрата спирту на одного відвідувача провадиться згідно з чинними Нормами расхода материалов для парикмахерских.

Інструменти та вироби з пластмаси дезинфікуються 0,5 % розчином хлораміну на протязі 10 - 15 хв. Розчин наливають у пластмасові банки з кришками ємністю не меншою за 500 мл та замінюють свіжим не рідше одного разу на 5 днів. У кожного майстра повинно бути двоє наборів щіток та гребнів.

Електроапаратура й електроінструменти перевіряються шляхом зовнішнього огляду; звертається увага на справність заземлення й ізоляції проводів, наявність оголених струмоведучих частин. Проводи чи кабелі до переносних електроінструментів і електроапаратів не повинні торкатися вологих і гарячих поверхонь. Електроустаткування, електроапарати й електроінструменти повинні бути в справному стані. При виявленні яких-небудь несправностей у електроапаратах чи електроінструментах робота з ними повинна бути припинена. Забороняється робити ремонт електроустаткування, переносної електроапаратури й електроінструмента під напругою.

Електроапаратура й електроінструменти повинні:

- швидко включатися і відключатися від електромережі;

- бути безпечними в роботі;

- напруга електроапаратури й електроінструмента повинна бути не

- вище 220В.

Категорично забороняється зберігати швидко займисті і палаючі речовини в безпосередній близькості від нагрівальних приладів.

При роботі з гарячою водою потрібно обовязково стежити за її температурою.

Кожна перукарня повинна бути обовязково обладнана вогнегасниками з розрахунку один вогнегасник на кожні 100 м2 площі, але не менше одного на перукарню.

Перукарня повинна бути оснащена водопроводом, каналізацією, опаленням, вентиляцією, електропостачанням. Вентиляційна система салону не повинна в робочій зоні повітря перевищувати 3 градуси.

У кожній перукарні повинні бути аптечка й інструкція з надання першої допомоги потерпілим.

Працюючи в салоні або перукарні потрібно дотримуватися правил пожежної безпеки. По-перше, необхідно знати правила користування електрообладнанням, вміти правильно поводитися у разі небезпечних випадків. По-друге, електрообладнання повинно бути у справному стані, обовязково має бути заземлення. По-третє, майстри зобовязані знати та виконувати правила пожежної безпеки. Майстер повинен слідкувати за безпекою самого клієнта, якого обслуговує. Дотримуючись усіх цих вимог, перукар - модельєр може надати послуги перукарської справи на дуже високому рівні.

Професія перукаря передбачає дотримання певних етичних норм при спілкуванні з клієнтами під час виконання професійних обовязків і дотримання правил культури обслуговування.

Етика й етикет у перукарській справі зобовязують працівників бути ввічливими й уважними до будь-якого клієнта, готовими надати послуги, максимально використовуючи професійні знання, вміння і навички.

Справжній перукар -- особистість, наділена особливими моральними якостями. Для нього важливою є якість обслуговування, тому основний зміст роботи не може зводитися тільки до заробітку. Справжнього перукаря характеризують естетичність, ввічливість, шанобливість, терплячість, здатність до компромісів, позитивне ставлення до клієнта і своїх обовязків, самоконтроль, дисциплінованість, охайність.

Перукарська справа -- це бізнес, де є правило: «Від того, як кожний працівник ставиться до людей, з якими він має справу, залежатиме імідж установи».

Для залучення клієнтів слід враховувати фактори, які впливають на прийняття клієнтами рішень щодо одержання перукарської послуги.